СПРОЖИТОК, ТКУ,
Спрожиток, тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам’яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 190.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СПРОЖОГУ →← СПРОДУВАТИСЯ, ДУЮСЯ, ЄШСЯ,